Поділ майна

 

Що треба враховувати під час поділу майна подружжя?

 

  1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності (ст. 60 Сімейного кодексу України). Належність майна до спільної сумісної власності подружжя не залежить від того, що один з подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку.

 

  1. До спільного майна подружжя належать всі доходи, майно та майнові права, набуті будь-ким з подружжя під час шлюбу.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування (у тому числі дорогоцінні прикраси), є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тобто спільним майном подружжя є  будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, в тому числі доходи від договорів, укладеним одним із подружжя в інтересах сім’ї, речі для професійних занять тощо.

 

  1. Слід відрізняти спільне майно подружжя та особисту приватну власність чоловіка та дружини.

 

Особистої приватною власністю чоловіка, дружини є:

  • майно, набуте до шлюбу;
  • майно, набуте на підставі договору дарування
  • спадщина;
  • майно, набуте за особисті кошти;
  • житло чи земельна ділянка, набуті внаслідок його приватизації ;
  • речі індивідуального користуванн;
  • коштовності;
  • премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги;
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала,
  • відшкодування завданої моральної шкоди.
  • страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з них.

 

Суд може визнати особистою приватною власністю одного з подружжя майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, але при цьому судовим рішенням слід встановити час фактичного припинення шлюбних відносин.

Суд може визнати спільною власністю подружжя майно із переліку особистої приватної власності, якщо таке майно збільшилось у своїй вартості за рахунок вкладу іншого з подружжя, або дохід (дивіденди) від такого майна, отримані внаслідок участі та трудового вкладу іншого з подружжя.

 

  1. Подружжя має право поділити майно, нажите спільно.

Подружжя може поділити майно в мирному порядку шляхом укладення договору про поділ майна або шляхом звернення до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя.

Подружжя має право поділити майно, нажите спільно, не залежно від розірвання шлюбу Це означає, що спільне майно подружжя можна поділити ще перебуваючи у шлюбі (як мирно, так і в судовому порядку), а також позови про поділ спільного майна подружжя не обмежені строком позовної давності, оскільки розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності.

Підсудність. Позови про поділ спільного майна подружжя подаються або за місцем проживання відповідача (в порядку ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України), або за місцезнаходженням нерухомого майна, якщо спір стосується його поділу (в порядку ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України).

  

  1. Частки подружжя є РІВНИМИ, але це правило має виключення.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно ч. 7 ст. 57 Сімейного кодексу України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

 

  1. Суд може відступитись від принципу рівності часток у передбачених законом випадках.

Іноді при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від принципу рівності частин подружжя за обставин, які мають істотне значення. Наприклад, на розмір частин може вплинути недбале ставлення до спільного майна одного з подружжя, або ж суд може збільшити частку того з подружжя, з ким залишаються проживати діти.

Саме в зв'язку з тим, що суд повинен враховувати різні життєві обставини, судова практика поділу спільної сумісної власності подружжя дуже різноманітна, але завжди спирається на математичні розрахунки часток.

 

Тому при поділі майна суди встановлюють наступне коло питань:

  • Чи є майно, що ділиться вданому провадженні, спільним майном подружжя;
  • Чи якась частка із цього майна являється особистою приватною власністю одного із подружжя;
  • Яка вартість спільного майна подружжя (встановлюється а допомогою висновків експертів про оцінку майна);
  • Які речі можна поділити між подружжям в натурі (виділити по цілому об’єкту кожному з подружжя, виходячи з вартості таких об’єктів);
  • Чи можливе присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності (це можливо за наявності згоди одного з подружжя та попереднього внесення суми компенсації на депозит суду іншим з подружжя, або ж в порядку ст. 365 Цивільного кодексу України – в разі, якщо розмір частки в неподільній речі є незначним, спільне володіння та користування нею є неможливим, а таке припинення не завдасть істотної шкоди співвласнику);
  • Чи є причини для відступлення від принципу рівності часток.

  

 

Основні нормативно-правові акти, що регулюють процес поділу майна подружжя:

- Цивільний кодекс України:

- Сімейний кодекс України;

- Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007г. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

 

Увага! Позовні вимоги про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя як правило розглядаються окремо, тому не рекомендуємо звертатись із позовом, в якому висунуті вимоги і про розірвання шлюбу, і про поділ майна. Крім того, процес поділу майна значно триваліший, а тому розгляд обох цих позовних вимог може затягнути розірвання шлюбу.