Стягнення витрат на правову допомогу

Що таке витрати на правову допомогу і як їх стягнути?

Статтею 59 КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ передбачено право кожного на правову (правничу) допомогу.

Така правова допомога може бути платною, та у передбачених законом випадках – безоплатною.

Практично ж в кожному судовому процесі сторони отримують платну правову допомогу у відповідних фахівців, що полягає в юридичних консультаціях, складанні процесуальних документів,  представництві в суді тощо. Але не кожен розуміє своє право на відшкодування витрат на правову допомогу.

 

Витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат (згідно статті 79 Цивільного процесуального кодексу України) та можуть бути стягнені за судовим рішенням так само, як і сплачені суми судового збору. Але при цьому підлягає обов’язковому доведенню належними та допустимими доказами понесення таких витрат.

 

Що саме підлягає доведенню для стягнення витрат на правову допомогу?

 

По-перше, правову допомогу може надавати лише особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги (ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Таким чином, правову допомогу,що підлягає відшкодуванню, може надавати або адвокат, або інший фахівець в галузі права.

Згідно ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Інший фахівець в галузі права – поняття, не визначене законом чітко, тому суди критично ставляться до стягнення витрат на правову допомогу особам, які хоч і мають юридичну освіту та надають приватні юридичні послуги за відповідним КВЕДом та на виконання договору, але не мають свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

 

По-друге, існує граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Але при цьому згідно ч. 2 ст. 84 Цивільного процесуальнго кодексу України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

 

По-третє, необхідно надати Суду докази витрат на правову допомогу.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

 

Таким чином, особа, що заявляє вимогу про стягнення витрат на правову допомогу, повинна надати суду:

  1. Договір про надання правової допомоги, укладений з адвокатом чи іншим фахівцем в галузі права.
  2. Документи, що підтверджують отримання правової допомоги у належного фахівця:
  • для адвоката - Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, Ордер;
  • для інших фахівців в галузі права – документи про повну вищу юридичну освіту, а також документи, що підтверджують право надання юридичних послуг (Виписка із ЄДРЮОФОП із відповідним КВЕДом).
  1. Розрахунок витрат на правову допомогу із зазначенням найменування кожної послуги, витрачених на кожну з послуг годин роботи, вартість послуг, що не перевищує затвердженого законом граничного розміру (не більше 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину).
  2. Акт прийому-передачі виконаних робіт.
  3. Розрахунковий документ – чек, квитанція, або документ, що підтверджує безготівковий переказ.

 

Слід також враховувати, що згідно ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено