Реєстраційні дії

Єдиний податок

 

 

Спрощена система оподаткування

 

  І група

ІІ група

ІІІ група

IV група

 

Хто може використовувати дану систему оподаткування?

 

 

фізичні особи - підприємці

 

 

фізичні особи - підприємці

 

 

фізичні особи - підприємці, юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми

фізичні особи – підприємці та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

 

Гранична кількість працівників

 

 

 

0

 

 

0-10

 

 

Без обмежень

 

 

Без обмежень

 

Граничний обсяг доходу протягом календарного року

 

 

 

300 000 гривень

 

 

1 500 000 гривень

 

 

 

5 000 000 гривень

 

 

 

Без обмежень

Яка ставка податку? (фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад)

 

до 10 % розміру прожиткового мінімуму

до 20 % розміру мінімальної заробітної плати

1) 3 % доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 % доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та може становити (у відсотках бази оподаткування):

- 0,19 %;

- 0,57 %;

- 0,95 %;

- 2,43 %;

- 6,33 %.

(ст. 293.9 ПКУ)

 

Яка ставка ЄСВ?

 

 

 

 

 

Мінімальний щомісячний платіж (податок + ЄСВ) у гривнях на 2017 рік

 

 

 

 

 

Звітний (податковий) період

 

 

Рік

 

Рік

 

Квартал

 

Рік

 

Строк сплати податку

Єдиний податок сплачується шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Можна сплатити авансовий внесок за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

 

Єдиний податок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).

Єдиний податок сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків;

При цьому податкова декларація на поточний рік із обчисленою сумою податку станом на 1 січня подається щороку не пізніше 20 лютого поточного року (за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки).

Строк подання звітності (декларації)

 

Якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року визначеного обсягу доходу, декларація подається податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду (тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).

У разі перевищення річного обсягу доходів декларація подається у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).

При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відсотків, обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними ПКУ. В такому випадку річна податкова декларація не подається.

 

 

Подають податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу).

 

Подають податкову декларацію на поточний рік із обчисленою сумою податку станом на 1 січня щороку не пізніше 20 лютого поточного року (за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки).

Порядок ведення обліку

Ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

Ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

ФОП,  які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015  № 579.

ФОП, які є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів та витрат, форма якої затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

Юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ.

 

Застосування РРО

Не застосовують

Виключення: суб’єкти господарювання здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Якщо отриманий протягом року дохід до 1 000 000 гривень – не застосовують

Більше 1 000 000 гривень – обов’язкове застосування.

Виключення: суб’єкти господарювання здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

ФОП: Якщо отриманий протягом року дохід до 1 000 000 – не застосовують

Більше 1 000 000 – обов’язкове застосування

Для юридичних осіб – обов’язкове використання

Виключення: суб’єкти господарювання здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Юридичні особи: застосовують.

Застосовують

Чи може бути платником ПДВ?

ні

ні

може

може

Дозволені види діяльності

Виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню (перелік послуг згідно п. 291.7 Податкового кодексу України)

Надання послуг, у тому числі побутових (перелік згідно п. 291.7 Податкового кодексу України), платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства

КРІМ: посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), виробництво, постачання, продаж (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

 

Без обмежень (крім обмежень для всіх груп спрощеної системи оподаткування)

Сільськогосподарське товаровиробництво – не менше 75% на рік, а також інші види діяльності – 25%

Хто НЕ може використовувати дану систему оподаткування?

1. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2. ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

3. ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

4. Страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

5. Юридичні особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

6. Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

7. Фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

8. Платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

1. Суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

2. Суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);

3. Суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Наслідки перевищення обсягу доходів

 

З наступного календарного кварталу за заявою переходять на ІІ або ІІІ групу, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

При цьому до суми перевищення застосовується ставка у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

 

З наступного календарного кварталу за заявою переходять на ІІІ групу, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

При цьому до суми перевищення застосовується ставка у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

З наступного календарного кварталу за заявою переходить на іншу систему оподаткування за заявою.

При цьому до суми перевищення застосовується ставка у розмірі 15 відсотків.

 

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

 

 

Наслідки інших перевищень, порушень, невідповідностей

Ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків:

-         до суми перевищення обсягу доходу

-        до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку

-        до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків

-        до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати цю систему оподаткування

Ці доходи відображаються в податковій декларації окремо.

 

Ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 15 відсотків (для ФОП) та у подвійному розмірі застосовуваної ставки (для юридичних осіб):

-         до суми перевищення обсягу доходу

-        до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків

-        до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати цю систему оподаткування.

Ці доходи відображаються в податковій декларації окремо.

 

У разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв’язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується.

 

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом у таких випадках:

·       у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж грошові;

·       у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм, або не передбачена для платників І та ІІ групи;

·       у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку;

·       у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку;

·       у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Право на застосування системи оподаткування в наступному році

Мають право, якщо не перевищили обсягу доходів в календарному році, або в разі перевищення не більш ніж 5 000 000 гривень вчасно за власною заявою перейшли на іншу групу, не вчинили інших перевищень, порушень, невідповідностей.

 

Мають право, якщо не перевищили обсягу доходів в календарному році, або в разі перевищення не більш ніж 5 000 000 гривень вчасно за власною заявою перейшли на іншу групу, не вчинили інших перевищень, порушень, невідповідностей.

 

Мають право, якщо не перевищили обсягу доходів в календарному році, не вчинили інших перевищень, порушень, невідповідностей.

 

Мають право, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків (крім неперевищення через обставини непереборної сили), не вчинили інших перевищень, порушень, невідповідностей.

 

Реєстрація новоствореного суб’єкта господарювання на відповідній системі оподаткування

 

За заявою, яка подається державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

У випадку, якщо до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, було подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Реєстрація відбувається протягом двох днів з моменту подання заяви.

За заявою, яка подається державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Реєстрація відбувається протягом двох днів з моменту подання заяви.

 

Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену

Перехід здійснюється шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 ПКУ – тобто фактично у випадку, якщо весь попередній рік суб’єкт відповідав вимогам, встановлений для відповідної групи спрощеної системи оподаткування (займався відповідними видами діяльності, не перевищив обсяг доходу та найманих працівників).

Реєстрація відбувається протягом двох днів з моменту подання заяви.

Для переходу на спрощену систему оподаткування сільськогосподарські товаровиробники подають до 20 лютого поточного року:

·              загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок та земель водного фонду- за своїм місцезнаходженням ;

·              звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - за місцем розташування такої земельної ділянки;

·              розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок

·              відомості (довідку) про наявність земельних ділянок.

Реєстрація відбувається протягом двох днів з моменту подання заяви.

Перехід із однієї групи спрощеної системи оподаткування на іншу

 

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених цим Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому цим Кодексом, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає податок на додану вартість до складу єдиного податку.

Анулювання реєстрації і наслідки

 

299.10. Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках: перевищення обсягу доходу без застосування ставок податку іншої групи, здійснення невідповідних видів діяльності, здійснення невідповідних форм розрахунків, перевищення кількості працівників, наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ);

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Наслідок анулювання – перехід на загальну систему оподаткування.

 

 

 

 

 

Реєстрація ТОВ

Порядок державної реєстрації ТОВ визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Куди подавати документи для державної реєстрації ТОВ?

Державна реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації, яким для ТОВ може бути:

  • виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації,
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб’єкти (це може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори та відповідає іншим вимогам порядку акредитації).

Цим суб’єктам державної реєстрації документи подаються в паперовій формі. У паперовій формі заява та документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви для державної реєстрації поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена.

 

Також документи для державної реєстрації ТОВ можна подати в електронному вигляді через портал електронних сервісів: https://kap.minjust.gov.ua/

Державна реєстрація може проводитись за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів – Центрів надання адміністративних послуг. Такі центри приймають та реєструють заяви та виготовляють електронні копії документів, які потім передають відповідним виконавчим органам міських рад для подальшого розгляду та прийняття рішення.

 

Перелік документів, що подається для державної реєстрації ТОВ:

  1. Заява про державну реєстрацію.

Форма Заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи затверджена Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 18.11.2016  № 3268/5.

  1. Заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість.

Форми заяв затверджуються податковими органами.

  1. Оригінал або нотаріально посвідчена копія Протоколу (Рішення) Загальних зборів засновників (засновника) про створення ТОВ.

В Протоколі (Рішенні) обов’язково зазначається, на підставі модельного чи власного Статуту діятиме товариство. Якщо товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту

  1. Статут – у випадку, якщо товариство діятиме на підстав власного Статуту.

Статут викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами. Справжність підписів на Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю нотаріально засвідчується.

  1. Документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи у країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі створення юридичної особи, засновником (засновниками) якої є іноземна юридична особа.

 

Порядок дій під час реєстрації ТОВ:

  1. Прийняття державним реєстратором Заяви про реєстрацію ТОВ із доданими документами.

У паперовій формі заява та документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням. Заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви для державної реєстрації поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена

У електронній формі заява та документи подаються заявником на порталі електронних сервісів.

Державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації приймають заяву та документи в паперовій формі за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру, примірник якого в день надходження заяви та документів у спосіб, відповідно до якого були подані документи, видається заявнику з відміткою про дату їх отримання та кодом доступу до результатів розгляду документів через портал електронних сервісів

Увага! За Вашим бажанням державний реєстратор повинен заповнити та роздрукувати для Вас Заяву про державну реєстрацію.

  1. Виготовлення електронних копій документів

З поданих для державної реєстрації документів державний реєстратор, уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації виготовляють електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі

  1. Перевірка на предмет підстав для зупинення державної реєстрації

У разі наявності підстав для зупинення розгляду документів державний реєстратор протягом 24 годин з моменту їх подання вносить до Єдиного державного реєстру вичерпний перелік таких підстав, передбачених законом та за допомогою програмних засобів формується повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку, виключного переліку підстав для його зупинення, рішення суб’єкта державної реєстрації про зупинення розгляду документів, та розміщується на порталі електронних сервісів у день такого зупинення та надсилається заявнику на адресу його електронної пошти.

Підставами для зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, є:

  • подання документів або відомостей, визначених цим Законом, не в повному обсязі;
  • невідповідність документів вимогам, установленим законом;
  • невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
  • невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
  • невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) відомостям, наданим відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»;
  • подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

Після усунення Заявником зазначених підстав для зупинення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію, а в разі не усунення у визначені строки – про відмову в державній реєстрації

  1. Перевірка на предмет підстав для відмови в державній реєстрації.

Якщо за результатами здійсненої перевірки поданих документів державним реєстратором встановлено наявність підстав як для зупинення їх розгляду, так і для відмови у державній реєстрації, які не пов’язані одна з одною, та усунення підстав для зупинення розгляду документів не матиме наслідком проведення державної реєстрації, державний реєстратор формує повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та із зазначенням підстав для зупинення їх розгляду.

 Підстави для відмови у державній реєстрації:

  • документи подано особою, яка не має на це повноважень;
  • у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
  • не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку (15 днів);
  • документи суперечать вимогам Конституціїта законів України;
  • порушено встановлений законом порядок створення ТОВ;
  • невідповідність найменування ТОВ особи вимогам закону.
  • щодо засновника (учасника) ТОВ – юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

  1. Прийняття Рішення про державну реєстрацію.

Документи, подані для державної реєстрації ТОВ, розглядаються протягом 24 годин з моменту їх подання. В разі відсутності підстав для зупинення або відмови в державній реєстрації, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю.

  1. Внесення відомостей до Єдиного державного реєстру.

За результатом проведеної державної реєстрації державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру вносить відомості до цього реєстру та формує з нього виписку, яка за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів у день проведення державної реєстрації.

  1. Видача Заявнику Виписки з Єдиного державного реєстру.

У разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі за результатом проведеної державної реєстрації за бажанням заявника виписка з Єдиного державного реєстру надається у паперовій формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора або печатки, визначеної Законом України «Про нотаріат» (у випадку якщо державним реєстратором є нотаріус).

  

Документи, які Ви отримуєте після реєстрації ТОВ:

  1. Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
  2. Рішення (Протокол) про створення ТОВ.
  3. Статут (в разі створення на основі власного Статуту).
  4. Наказ про призначення керівника (Директора).

За бажанням клієнта можна замовити додаткові послуги:

  • Отримання печатки та штампів;
  • Відкриття банківського рахунку;
  • Отримання свідоцтва платника ПДВ.

Керівні органи ТОВ

 Органи управління Товариством з обмеженою:

  • Загальні збори учасників – вищій орган управління товариством;
  • Виконавчий орган (Дирекція, директор);
  • Ревізійна комісія – контрольно-наглядовий орган.

 

Повноваження та порядок створення органів управління Товариством з обмеженою відповідальністю визначаються в його Статуті та повинні відповідати вимогам законодавства.

 

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ УЧАСНИКІВ - вищій орган товариства з обмеженою відповідальністю. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (ст. 58 ЗУ «Про господарські товариства»). Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.  Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.  Скликання Загальних зборів учасниківЗагальні збори учасників є:

  • Чергові. Згідно зі статтею 61 ЗУ «Про господарські товариства» Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю повинні скликатися не рідше двох разів на рік, але інша періодичність може бути передбачена Статутом товариства.
  • Позачергові. Такі Загальні збори учасників скликаються:

А) головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.

Б) на вимогу виконавчого органу;

В) на вимогу учасників товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.  Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.  

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.   

 

Порядок прийняття рішень Загальними зборами учасників.

Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів, якщо інший відсоток голосів учасників (представників) не встановлений в Статуті (крім товариств з державною часткою в статутному капіталі).Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Рішення Загальних зборів учасників приймається простою більшістю голосів за виключенням певного переліку питань (ст. 59, 41 ЗУ «Про господарські товариства»).

Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Увага! Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.  

 

Питання, які відносяться до компетенції Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Рішення Загальних зборів учасників приймається простою більшістю голосів окрім питань:

  • визначення   основних   напрямів  діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;
  • внесення  змін  до статуту товариства, у тому числі зміна розміру  його  статутного  капіталу;
  • виключення учасника з товариства.

Згідно зі статтями 41, 59 Закону України «Про господарські товариства» такі рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

В статті 98 Цивільного кодексу України зазначено, що рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

 

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН

Згідно ст. 62 ЗУ «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. 

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Це означає, що обсяг повноважень Дирекції (Директора) визначається виключно Статутом товариства з обмеженою відповідальністю. Інформація про обмеження повноважень Дирекції (директора) також вноситься і до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, але при укладанні будь-яких угод варто також перевірити Статут вашого контрагента – товариства з обмеженою відповідальністю на предмет наявності у його керівника повноважень конкретно для укладання цієї угоди та чи не обмежені вони, наприклад, сумою або строком.

Генеральний директор (директор) діє від імені товариства без довіреності. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом у відповідності із статутом, та такі відомості вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

  

Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства.

Посадовими особами органів управління товариства не можуть бути народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних та інших органів виконавчої влади, військовослужбовці, нотаріуси, депутати місцевих рад, які працюють у цих радах на постійній основі, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, а також посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, крім випадків, коли державні службовці здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляють інтереси держави в наглядовій раді товариства або ревізійній комісії товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, одержання неправомірної вигоди та інші корисливі злочини, не можуть займати у товариствах керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю. 

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України. Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства.

 

Згідно статті 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:

  • діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
  • діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
  • діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
  • бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов’язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов’язків;
  • іншими винними діями посадової особи.

 

 

Статут ТОВ

Товариство з обмеженою створюється і діє на підставі Статуту (ст. 4 ЗУ «Про господарські товариства»).

Статут містить відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок підписання установчих документів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Увага! Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До Статуту можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України. У Статуті товариства може бути зазначено строк його діяльності, але якщо в такий строк не вказано, товариство визнається створеним на невизначений строк.

 

З 2016 року внесені зміни до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та на сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом. Модельний статут товариства з обмеженою відповідальністю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011р. №1182. Це типовий Статут, який використовується для створення та провадження   діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю,  містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус,  права,  обов'язки та відносини, які пов'язані із його створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності.

Товариство з обмеженої відповідальності має право діяти і на підставі власного унікального Статуту, але його положення повинні відповідати вимогами законодавства, зокрема ст. 4, 51 Закону України «Про господарські товариства», Цивільному кодексом України, Господарському кодексу України.

Якщо господарське товариство створюється та діє на підставі модельного статуту, в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про вид товариства, його найменування, місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, розмір статутного (складеного) капіталу, розмір часток кожного з учасників, порядок внесення ними вкладів, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

Статут викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). Справжність підписів на Статуті Товариства з обмеженою відповідальністю нотаріально засвідчується лише в разі створення товариства, в подальшому (в разі викладення Статуту в новій редакції) нотаріальне посвідчення не є обов’язковим.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

 

 

Місцезнаходження ТОВ

 

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 Цивільного кодексу України).

Таким чином, законодавець не визначив чітких вимог до того, де саме слід реєструвати місцезнаходження товариства. Так, це може бути як нежитлове приміщення (офіс, будівля), в якому знаходиться керівництво товариства, так і, ймовірно, житлове приміщення. В будь-якому випадку слід мати ЗАКОННІ підстави для користування приміщенням, в якому проводиться керування діяльністю товариства. Це може бути право власності на приміщення, оренда, лізинг тощо.

Керування діяльністю – також поняття, не визначене законодавством чітко, його можна узгодити із органами, яким надані повноваження керувати діяльністю товариства згідно із Статутом. Це ймовірно може бути вищій орган управління – Загальні збори учасників, або виконавчий орган (Директор, дирекція).

Щодо того, чи можна зареєструвати місцезнаходження товариства за місцем реєстрації постійного проживання його керівника або учасника, ані законодавець, ані суди не визначились однозначно. Але на практиці це масове явище.

 

Згідно ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань вноситься інформація про місцезнаходження юридичної особи. Таким чином інформація про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю є відкритою та загальнодоступною.

 

На сьогоднішній день відсутня норма законодавства, що зобов’язувала б зазначати відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю в Статуті. Тому краще в Статуті не зазначати місцезнаходження Товариства, щоб не здійснювати перереєстрацію Статуту кожен раз, коли змінюється місцезнаходження. В модельному Статуті такі відомості відсутні взагалі, а тому вказуються лише в реєстраційній картці при здійсненні реєстраційних дій та в рішенні про створення товариства (ст. 4 ЗУ «Про господарські товариства»).

 

Місцезнаходження  (розташування)  товариства  повинно бути на Україні (ст. 2 ЗУ «Про господарські товариства»).

 

Звертаємо увагу, що в законодавстві відсутні такі поняття як «фактична адреса» та «юридична адреса», використовуються вони лише в побутовому спілкуванні.

 

Реєстраційна справа товариства з обмеженою відповідальністю повинна знаходитись за його місцезнаходженням у суб’єкта державної реєстрації - у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях (ст. 29 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).

Тому у разі зміни місцезнаходження Товариства, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, його реєстраційна справа передається державному реєстратору, що знаходиться за його новим місцезнаходженням.

 

Товариство з обмеженою відповідальністю береться на облік в органах доходів і зборів, пенсійному фонду, державною службою зайнятості за його місцезнаходженням.

Товариство з обмеженою відповідальністю зобов’язане повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи .

 

Увага! На сьогоднішній день із законодавства вилучені всі норми, які передбачають обов’язкову ліквідацію юридичної особи в разі виявлення її відсутності за місцезнаходженням та не вбачається можливим встановити її фактичне місцезнаходження. Але відсутність за місцезнаходженням має, зокрема, деякі інші наслідки.

Так, згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Тому у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п. 58.3 ст. 58 ПКУ).

Також можуть бути інші наслідки, такі, як відмова у прийомі податкової декларації, або винесення рішення про арешт майна без реальної участі товариства під час розгляду цього питання…